"Календарно - тематичне планування уроків «Історії України (Вступ до історії ) 5 клас» I семестр"

Календарно - тематичне планування 

уроків «Історія України (Вступ до історії ) 5 клас» 

 (35 годин на рік, 1 година на тиждень) 

зі змінами згідно Наказу МОН № 236 від 21.02.2019 р.

Підручник: «Історія України (Вступ до історії )», 5 клас авт. : О.В. Гісем Видавництво: “Ранок”, 2018

I – семестр ( 15 годин )

№ уроку	Дата	Зміст навчального матеріалу	Кількість годин	Примітки
1		Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ? Що таке минуле, сучасне і майбутнє.	1
Результати навчально-пізнавальної діяльності: Розумію: - значення термінів «історія» й «історик»; - мотиви інтересу (звернення) людини до минулого; - взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього; завдання історії як шкільного предмета. Умію: - використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку); - вправно користуватися підручником.
Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ.
Результати навчально-пізнавальної діяльності: Знаю: - назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час. Розумію: - відмінність між календарним та історичним часом; - умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць; - поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»; - необхідність встановлення хронологічної послідовності подій. Умію: - співвіднести рік – століття – тисячоліття; - визначити тривалість історичної події; - побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій; - створити і заповнити хронологічну таблицю. Орієнтовний перелік важливих фактів (явищ) історії України для роботи зі шкалою часу: Київська держава (княжа Русь-Україна. ІХ–ХІІІ ст.); Королівство Руське (Галицько-Волинська держава. ХІІІ – середина ХІV ст.); Козацька республіка/Військо Запорозьке/Гетьманщина (середина ХVІ – ХVІІІст.); творення нової України, держава Україна (ХІХ–ХХ ст.). Події історії рідного краю (на вибір учителя /учительки). Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: - співвіднести рік – століття – тисячоліття; - встановити тривалість історичної події; - розмістити події на шкалі часу, у хронологічній таблиці; - встановити хронологічну послідовність подій (за допомогою шкали часу, хронологічної таблиці).
2		Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу.	1
3		Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час).	1
4		Історія України на шкалі часу.	1
5		Практичне заняття. «Відлік часу в історії, робота зі шкалою часу.»	1
6		Контрольна робота №1. «Відлік часу в історії.”	1
Тематичне оцінювання
Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ.
Результати навчально-пізнавальної діяльності: Знаю: - як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села. Розумію: - територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; - поняття «історична карта», «контурна карта»; - «історико-географічний регіон», «державний кордон»; - відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами; - як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України); - як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл); - як читати історичну карту за її легендою. Умію: - скласти розповідь за історичною картою; - визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів; - позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село. Історико-географічні регіони України для роботи з картою: Середнє Подніпров’я, Чернігово-Сіверщина, Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Донщина, Слобожанщина, Північне Причорномор’я, інші. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: - визначити просторове (територіальне) розташування історико-географічного регіону; - охарактеризувати (за картою) природні умови для вказаних учителем історико-географічних регіонів; - позначити і надписати на контурній карті вказані учителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село. Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Природознавство. Розділ: Земля – планета Сонячної системи. Тема: Людина на планеті Земля (Учень /учениця розуміє людину як частину природи. Зв’язок людини з природою. Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини).
7		Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою.	1
8		Українська держава на історичних картах у різні часи свого існування	1
9		Походження назв народів і географічних об’єктів. Історико - етнографічні регіони України.	1
10		Практична робота. “Територіальне розташування та історичне походження рідного міста (села).”	1
11		Контрольна робота №2. “Де відбувається історія.”	1
Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ.
Результати навчально-пізнавальної діяльності : Знаю: - різновиди історичних джерел (наводжу приклади); Розумію: - історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося; - як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами; - які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики; - відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел; - як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник); поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів». Умію: - розрізнити історичні джерела за видами; - поставити запитання до змісту історичних джерел; - визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України; - розпізнати відомості про осіб і події та судження про них. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: - згрупувати надані учителем історичні джерела за різновидами, часом і територією створення; - добрати інформацію про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо, на розсуд учителя /учительки); - висловити враження (усно або письмово) від екскурсії до місцевого історичного (краєзнавчого) музею або архіву. Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Українська література. Розділ: Світ фантазії та мудрості. Тема: Міфи і легенди давніх українців. Народні перекази (Учень /учениця розуміє роль і місце реального та фантастичного в житті, міфи як первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки).
12		Історичні джерела та їх різновиди. Робота з історичними джерелами.	1
13		Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого.	1
14		Де зберігаються історичні пам’ятки.	1
15		Практична робота. “Про що можна дізнатися із сімейного фотоальбому.”	1
16		Контрольна робота №3. “Джерела до вивчення історії.”	1
17		Повторення вивченого матеріалу в I семестрі.	1
Тематичне оцінювання

II – семестр ( 20 годин )

№ уроку	Дата	Зміст навчального матеріалу	Кількість годин	Примітки
Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ.
Результати навчально-пізнавальної діяльності: Знаю: - 988 р. – хрещення Русі; - 1253 р. – коронація Данила Галицького; - 1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави; - 1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності; - 1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу; - 1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни; - 24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України; - 28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України; - 2013–2014 рр. – Революція Гідності. Розумію: - пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу; - поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»; - як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю. Умію: - розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники; - описати пам’ятку історії; - показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли; - відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї; - розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники; - наводити приклади порушення прав людини у минулому; - розпізнати символічний зміст пам’ятників. Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи: пам’ятники Володимиру Великому і княгині Ользі (м.Київ), Софійський собор (м.Київ), пам’ятник королеві Данилу (м.Львів), резиденція Богдана Хмельницького (м.Чигирин), пам’ятник Богдану Хмельницькому (м.Київ), ханський палац (м. Бахчисарай), пам’ятник Михайлові Грушевському (м.Київ), пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.), Меморіал воїнам УГА (Личаківський цвинтар у Львові), Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ), меморіальний простір у Бабиному Яру (м. Київ), монумент «Батьківщина-мати» і Національний музей історії України у Другій світовій війні (м. Київ), монумент Незалежності (м.Київ), Меморіал Героям Небесної Сотні (м.Київ). Пам’ятки історії й пам’ятники рідного краю (на вибір учителя /учительки).